10 мільярдів на пункти пропуску та перший АЕО. Огляд МіК за березень 2021 року

Новини

10 мільярдів на пункти пропуску до 2023 року

Уряд ухвалив розроблений Державною митною службою План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску  на 2021-2023 роки, який передбачає будівництво 10 нових та суттєву реконструкцію 25 діючих пунктів пропуску.

Серед нових ПП, які мають побудувати – Дийда на угорському кордоні, Біла Церква – на  румунському, Пулемець і Піща – на білоруському. Усього на інфраструктуру передбачено понад 9,8 млрд гривень протягом трьох років.

Ухвалення цього плану – великий крок вперед для управління кордонами в Україні на тіл стагнації останніх двох десятиліть. Зокрема, воно було серед рекомендацій Дорожньої карти рішень, розробленої експертами «Європи без бар’єрів». Тепер дуже важливо, аби цей План дійсно виконувався.

В Україні видано перший сертифікат авторизованого економічного оператора (АЕО)

26 березня перший в Україні сертифікат Авторизованого економічного оператора (АЕО) вручили тютюновій компанії ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна».

Програма АЕО є одним з євроінтеграційних зобов’язань України та спрямована на спрощення митних формальностей для компаній, які довели свою надійність.

У перспективі статус АЕО повинен давати такі переваги:

  • першочерговий порядок розмитнення
  • спеціальна смуга руху на кордоні
  • спрощена декларація
  • можливість визнання АЕО митницями інших держав, зокрема ЄС, тощо.

Більше – у статті ЄБА Що таке АЕО і навіщо він бізнесу

Нові правила в’їзду в Україну

Україна змінила правила в’їзду до країни. З 22 березня всі іноземці для в’їзду повинні мати негативний ПЛР-тест, незалежно від країни прибуття. Раніше це стосувалося лише країн з захворюваністю на COVID-19 вищою, ніж в Україні.

Звіт про безпеку цивільної авіації

Міжнародна організація з цивільної авіації опублікувала Безпековий звіт за 2020 рік. Загальна кількість аварій та смертельних випадків у світі в 2020 році зменшилася. Однак, оскільки сильно зменшилася і кількість польотів, частота аварійних ситуацій зросла і склала 1,71 на мільйон порівняно з 1,11 у 2019 році.  

Ризик загибелі під час польоту оцінюється як 0.13. За розрахунками IATA, це означає, що пасажир повинен літати щодня протягом 461 року, аби потрапити в аварію з хоча б одним смертельним випадком, або 20 932 роки, аби потрапити в аварію зі 100% рівнем летальності.

Дослідження та аналітика

Пункт пропуску Лубня-Волосате

Проєкт пункту пропуску Лубня-Волосате в Закарпатській області фігурує в національних і регіональних програмах будівництва та розвитку з 1990-х років, однак попри це, реальних кроків до його створення за ці роки здійснено  майже не було. Унікальність цього проєкту полягає в тому, що в разі його реалізації Закарпатська область вперше матиме наземне сполучення не з трьома, а з чотирма країнами – до Румунії, Угорщини та Словаччини долучиться Польща. Разом з тим, перед проектом стоять і унікальні за своєю природою виклики. Достатньо сказати, що одним з найімовірніших шляхів їх подолання є або зміни в законодавстві ЄС, або зміни в Конституції України.

Запрошуємо ознайомитися з тезами експертного обговорення цих викликів і шляхів їх подолання.

Три дослідження про трудову міграцію

Презентуємо три дослідження проблематики трудової міграції українців за кордон, здійснені експертами «Європи без бар’єрів».

Трудова міграція з України: нотатки до проблеми належного управління – містить розділи, присвячені нормативному рівню врегулювання в Україні, досвіду інших країн, зокрема Польщі та Румунії, дво- і багатосторонній співпраці з Європейським Союзом, і аналіз практичного виміру управління трудовою міграцією на прикладі урядових дій під час пандемії COVID-19.

Трансформації трудової міграції з України до ЄС під час пандемії COVID-19 – вивчає вплив пандемії COVID-19 на ринки праці в Україні та ЄС, та трудову міграцію з України, а також ще чотирьох країн Східного партнерства – Молдови, Білорусі та Грузії. У публікації проаналізовано ситуацію з трудовою міграцією до пандемії, вплив перших обмежень на транскордонний рух, ефекти пандемії та обмежень на ринки праці і обсяг переказів, політики держав походження та держав призначення трудової міграції, медійний образ трудових мігрантів і трудової міграції. Також є англійською мовою.

Ukrainian Labour Migration to the EU: State of Play, Challenges and Solutions – аналізує довгострокові виклики та тенденції трудової міграції з України і пропонує низку управлінських рішень, за допомогою яких уряди можуть поліпшити становище трудових мігрантів та водночас отримати певні вигоди для власних держав.

Україна і ЄС мають зайнятися спільним кордоном – Atlantic Council

Стаття експертів ЄББ для Atlantic Council нагадує про небуденні виклики кордону України з державами ЄС – черги, мільйонні збитки бізнесу, політичні втрати для стратегічного партнерства і безпековий аспект. Попри те, що дуже багато провалів у цій сфері саме на сумлінні українських органів влади, є що закинути і Європейському Союзу. Тільки у партнерстві та співпраці можливе розв’язання більшості зі згаданих проблем.

Відео

Що таке інтегроване управління кордонами

Україна з 2010 року впроваджує розроблену в ЄС концепцію інтегрованого управління кордонами (ІУК). Проте за межами вузького кола експертів мало хто про це знає і ще менше людей розуміють, у чому полягає її суть.

Тому проєкт «Міграція і кордони» розпитав про це у експертів з Європейського Союзу – Ксав’є Камю, очільника Відділу належного врядування та верховенства права Представництва ЄС в Україні, та Арунаса Адоменаса, представника міжнародної організації ICMPD, який очолює фінансований Європейським Союзом проєкт EU4IBM (ЄС для ІУК), спрямований на підтримку впровадження в Україні стандартів інтегрованого управління кордонами. Тривалість відео 16 хвилин.

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати