Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізації

dd1

Даний звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).

Аудит реформ:  громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізації (PDF)


Передмова

У червні 2017 року Україна отримала безвізовий режим з Європейським Союзом, що відкрило додаткові можливості для активізації контактів між людьми. Втім, не менш важливим виявився потенціал візової лібералізації для проведення реформ у сфері громадського порядку, правосуддя та безпеки. Застарілі політики отримали шанс на модернізацію разом з появою Плану дій з візової лібералізації (далі, – ПДВЛ), який Україна отримала від ЄС у листопаді 2010 року.

Майже сім років знадобилось українській владі для виконання завдань, передбачених ПДВЛ, стільки ж тривав громадський моніторинг, що фіксував прогрес або відхилення від визначених Європейським Союзом критеріїв. Моніторинг супроводжувався адвокацією непопулярних політичних рішень та активним інформуванням  громадськості щодо стану справ з просуванням реформ. Результатами незалежного моніторингу та експертизи послуговувались як окремі профільні відомства, задіяні у процес виконання завдань, так і експерти ЄС, що хотіли отримати неупереджені оцінки якості процесу реформування.

Наприкінці 2015 року, коли Європейська Комісія оприлюднила останній звіт, в якому визнавала всі зобов’язання, взяті Україною виконаними, постало питання про розвиток нових інструментів підтримки та контролю за продовженням започаткованих змін. Однією з причин сумнівів щодо стійкості реформ після скасування візового режиму став приклад Молдови, що першою серед інших країн Східного Партнерства успішно завершила свою частину завдань, передбачених ПДВЛ та різко почала демонструвати «відкат» частини реформ після завершення процесу візової лібералізації. Тому рішення Європейського Союзу про запровадження постлібералізаційного моніторингу для країн, що завершили критерії ПДВЛ, не стало несподіванкою. Більше того, громадські активісти та незалежні експерти, задіяні у процес візової лібералізації, підтримали ідею продовження контролю за станом реформ, зокрема у сфері протидії корупції, як в одній з найбільших проблемних в українських реаліях.

Отож, щонайменше сім років Європейська Комісія відслідковуватиме розвиток розпочатих реформ та у разі пробуксовування – євроінституції матимуть право порушити питання про призупинення безвізового режиму для українців. Окрім антикорупційного фокусу, увага ЄС буде зосереджена і на тих напрямках політики, де були продемонстровані певні успіхи або закладено міцний фундамент для якісних змін. До таких сфер відносимо «безпеку документів», «управління кордонами», «управління міграцією та політику притулку», «протидію дискримінації та «гендерну політику».

Окремі секторальні заміри успішного руху вперед в процесі реформування будуть братись з оцінок імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС, яка підхопила естафету змін, розпочатих в рамках ПДВЛ, відкриваючи нові інструменти для завершення завдань.

Переважно висновки та оцінки прогресу імплементації реформ базуватимуться на офіційних звітах Уряду України та Представництва ЄС в Україні. Втім, обидві сторони процесу, як Європейський Союз, так і Україна потребуватимуть неупереджених оцінок та незалежної секторальної експертизи.

Саме тому, ГО «Європа без бар’єрів» вважає, що принцип залучення громадян до контролю за процесом впровадження змін сприятиме створенню міцного фундаменту для прозорості та підзвітності у виконанні завдань. Також важливим є перенесення уваги з «центру» в регіони, де в процесі децентралізації, на місцях відбувається нове творення системи координації, управління та підзвітності, від ефективного впровадження яких залежатиме рівень імплементації реформ.

Успішне завершення проекту «візова лібералізація» та поява «перехідного періоду», потребує формування нової форми громадського контролю за «безвізовою» спадщиною, а також розвитку експертної мережі, що здійснюватиме громадську оцінку прогресу та підтримуватиме органи влади у русі вперед.

Базуючись на попередньому досвіді моніторингу та адвокації реформ у рамках візової лібералізації, ГО «Європа без бар’єрів» розробила методологію дослідження, що дозволяє відстежити якість впроваджуваних змін після безвізу, готовність місцевих органів влади до продовження реформування на місцях та готовність представників центральної влади проводити якісну комунікацію необхідних змін заради руху вперед.

Запропонований звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).

Деякі реформи, що потрапили у фокус уваги регіональної мережі ГО «Європа без бар’єрів», тривалий час були достатньо закритими для участі громадськості через наявність «безпекового» компоненту. Втім, проведені публічні дискусії у всіх досліджуваних областях, за участю представників місцевих органів державної влади, профільних відомств, незалежних експертів та місцевих активістів дають підстави сподіватись на об’єднання спільних зусиль заради модернізації сфери «громадського порядку і безпеки» за участю представників громадянського суспільства.

Матеріали дослідження допоможуть в роботі державним службовцям, залученим до виконання Угоди про Асоціацію, та стануть першим «громадським аудитом реформ», який буде запропоновано всім зацікавленим партнерам з Європейського Союзу.

Ірина Сушко, виконавча директорка ГО «Європа без бар’єрів»

Проект реалізується у співпраці з Центром демократії та верховенства права в рамках проекту “Посилення коаліції РПР”, який впроваджується за підтримки Європейського Союзу.

01030 Київ, Україна
Вул.. Володимирська 42, оф.21
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати