Два роки безвізу: головні тенденції

Безвізовий режим функціонує рівно два роки. За цей час громадяни України, за даними ДПСУ, здійснили 42,6 мільйона поїздок до країн Європейського Союзу та майже 3 мільйони поїздок за безвізом (з чистим біометричним паспортом).

Ми дослідили, яким чином безвізовий режим впливає на подорожування та якими є останні міграційні тенденції з переліку, визначеного механізмом призупинення.

ЗМІНИ В МОДЕЛЯХ ПОДОРОЖУВАННЯ

За час функціонування безвізового режиму змінилися способи подорожування до Європейського Союзу.

За видом дозвільних документів. Громадянам України все менше потрібні короткострокові візи до ЄС. Попит на Шенгенські візи у 2018 році впав у 4 рази (191 тис проти 720 тис роком раніше), Україна за кількістю заявок на візи опустилася на 16 місце в світі (ще в 2016 році ми були третіми з 1,4 мільйона заявок).

За типом транспорту. Все більше українців подорожують до ЄС повітрям, поїздами і автобусами. Другий рік триває падіння кількості перетинів кордону на автомобілі на найбільш завантаженій польській ділянці – у першому кварталі 2019 року їх було на 27% менше за аналогічний період 2018-го. Падіння відбувається завдяки змінам у законодавстві, що врегулювали питання «євроблях» та обмежили кількість товарів для перевезення через кордон, а також через розвиток авіаційних і залізничних сполучень, які «перетягнули» на себе частину пасажиропотоку.

Подорожі повітрям

Це добре видно на прикладі Польщі. У першому кварталі 2019 року громадяни України подорожували повітрям до Польщі 145 тисяч разів,  на 30 тисяч більше, ніж за весь 2016 рік (117 тисяч). У 2017 році українці прилітали до Польщі близько 200 тисяч разів (204 тис), а в 2018 – 400 тисяч (403 тис). Можна припустити, що в 2019 році кількість повітряних подорожей громадян України до Польщі складе не менше 580 тисяч, або 6% від загальної кількості візитів українців до Польщі.

Читайте також: Бар’єри між Україною та ЄС у сфері цивільної авіації

ПРЯМИХ ЗАГРОЗ БЕЗВІЗУ НЕМАЄ

Станом на 11 червня 2019 року прямих загроз для функціонування безвізового режиму немає. Навіть ті міграційні показники, які показували суттєве зростання за підсумками 2018 року, зараз зменшили динаміку.

Відмови у в’їзді. За підсумками 2018 року це був найбільш проблемний кількісний показник. У 2018 році українці отримали 57 593 відмови у в’їзді на кордонах ЄС, це на 55% більше ніж минулого року (37 114), і стали лідерами за цим показником. Абсолютна більшість відмов отримана на польській ділянці наземного кордону (46 184). Дві головні причини відмов це  1) відсутність належної документації, що підтверджувала б мету візиту та умови перебування (22,7 тисячі відмов), і 2) відсутність достатніх засобів для існування, тобто фінансового забезпечення (15,6 тисячі відмов) (Варто зазначити, що відмови у другому випадку не завжди були обґрунтованими. Нам відомо про випадки, коли прикордонники ЄС відмовлялися приймати як доказ платоспроможності кошти на картці. Проте ці випадки є рідкісними).

Проте зростання відмов у такій ситуації є очікуваним, адже 2018-й рік став першим повністю безвізовим, і величезна кількість мандрівників тепер оминають консульські “фільтри” Шенгену, які, наприклад, в останньому “візовому” 2016 році ще на етапі отримання візи зупинили аж 3,2%, або 45,8 тисячі аплікантів. До того ж у 2016 році ще 27,7 тисяч відмов було видано на кордоні, тобто всього до ЄС у 2016 році не змогли потрапити 73,5 тисяч українців. Це більше, ніж сума кількості відмов у 2018-му (57,6 тисяч на кордоні +8,9 тисячі у консульствах =66,5 тисяч відмов).

У 2019 році такого різкого зростання відмов на кордоні не буде. За польською статистикою, у першому кварталі 2019 року кількість відмов громадянам України склала 14 тисяч, порівняно з 11900 за аналогічний період 2018 року. Зростання склало 18%, і ймовірно, залишиться таким за підсумками року.

Неврегульовані мігранти. За кількістю неврегульованих мігрантів з України на території ЄС у 2018 році зафіксовано зростання на 11% – з 32 608 до 36 251. Проте при цьому українців, які перевищили термін перебування в ЄС, переважно виявляють під час добровільного виїзду з країн ЄС, а не на території держав-членів.

Шукачі притулку. Після піку 2015 року кількість шукачів притулку з України в ЄС два роки поспіль падала, склавши 10 170 заявок у 2017 році. У 2018 році кількість вкрай незначно зросла – до 10 195 (дані Євростату).

За даними Європейського Офісу з питань притулку, за перші 4 місяці 2019 року кількість перших і повторних заявок про притулок від громадян України в ЄС склала 3397, тобто в перспективі року варто очікувати приблизно тих само 10200 заявок. При цьому станом на І квартал 2019 року від громадян таких країн як Албанія, Росія та Грузія ЄС отримує значно більше заявок про притулок, ніж від громадян України.

Співпраця у сфері реадмісії між Україною та ЄС залишається на стабільно високому рівні, що визнають обидві сторони.

Безвізові реформи

У другому моніторинговому звіті, опублікованому у грудні 2018 року, Європейська комісія вказувала на низку проблем у сфері юстиції, громадського порядку та протидії корупції. Зокрема, було вказано на необхідність:

  • Скасувати правку до закону щодо декларування статків громадськими антикорупційними активістами
  • Ефективно розслідувати атаки на активістів
  • Відновити незалежність та авторитетність Спеціальної антикорупційної прокуратури, НАБУ (зокрема йшлося про право НАБУ на автономне прослуховування)
  • Забезпечити функціональну систему для перевірки декларацій державних службовців із наданням НАЗК автоматичного доступу до всіх реєстрів та баз даних
  • Запустити Антикорупційний суд

Станом на 11 червня частково виконаною можна вважати вимогу про запуск Антикорупційного суду, судді якого були обрані у квітні. Також Конституційний суд 6 червня визнав неконституційною норму про електронне декларування активістів, однак решта рекомендацій усе ще потребує втілення.

Україна в цілому дотримується визначених Європейським Союзом критеріїв, однак має відреагувати на низку зауважень, висловлених у другому моніторинговому звіті Європейської Комісії

Читайте також:

Меморандум ініціативи “Кордон з людським обличчям”

Публікації про кордон: конкурс ідей для журналістів

Конкурс для журналістів на тему трудової міграції

Українсько-польський кордон: довідник для журналістів

Міфи і факти про українську трудову міграцію до країн Вишеграду

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати