Україна робить перші кроки на шляху до інтеграції у європейську мережу зайнятості EURES. На нещодавній зустрічі, присвяченій цій важливій темі, представники органів влади та експерти обговорили необхідність приєднання України до EURES, що є важливим кроком для забезпечення мобільності українських працівників та їх доступу до європейського ринку праці.
Основні висновки зустрічі підкреслюють стратегічні напрямки та конкретні кроки, які Україна має вжити для успішної інтеграції:
- Створення Національного координаційного офісу в Україні для координації процесу інтеграції в EURES та взаємодії з європейськими базами даних робочої сили.
- Залучення різних органів влади для забезпечення сумісності українських систем і структур з вимогами EURES.
- Важливість технічної та законодавчої сумісності існуючих українських систем з європейськими стандартами для ефективного зіставлення вакансій та резюме.
- Необхідність активної участі та внеску всіх сторін у процес інтеграції України в EURES, що сприятиме ефективній інтеграції.
- Укладення міждержавних угод, що забезпечать взаємне визнання кваліфікацій і соціальний захист працівників.
- Вивчення досвіду інших країн, які вже інтегрувались у EURES, для ідентифікації кращих практик і уникнення помилок.
Ірина Сушко, виконавча директорка Аналітичного центру “Європа без бар’єрів”, відкрила зустріч “Перші кроки на шляху до EURES”, підкреслюючи актуальність та необхідність обговорення учасниками процесу інтеграції України до європейських структур зайнятості. Ірина Сушко зазначила, що, за даними Європейської комісії, Україна ще не розпочала підготовку до приєднання до мережі EURES, що і стало основним приводом для проведення цього заходу. За її словами, зустріч була організована з метою вільного обміну думками та ідентифікації перших кроків, які Україна повинна вжити для вступу до EURES. Сушко наголосила на важливості залучення державних органів та незалежних експертів до цього процесу, щоб забезпечити ефективну підготовку та виконання необхідних кроків для інтеграції. На завершення, Ірина Сушко закликала всіх учасників активно включитись у дискусію та поділитись власними ідеями та пропозиціями щодо подальших дій, що сприятимуть успішній інтеграції України до EURES.
Анна Свідрак, заступниця директора департаменту праці та зайнятості Міністерства економіки України, наголосила на необхідності створення Національного координаційного офісу, який візьме на себе координацію процесу інтеграції України до EURES. Вона зазначила, що такий крок стане основою для всіх подальших дій та відповідатиме за впровадження необхідних регламентів. Анна Свідрак також висловила думку про важливість ретельного стратегічного планування та підготовки, щоб визначити конкретні дії, необхідні для успішного входження до європейської системи. Вона підкреслила потребу залучення різних міністерств і державних органів, щоб забезпечити сумісність існуючих українських систем і структур з вимогами EURES. За її словами, зкоординована робота між відомствами та чітке визначення ресурсів є ключовими для забезпечення успішної інтеграції України у європейську мережу зайнятості.
Дарія Андрюніна, начальниця відділу з питань трудової міграції департаменту праці та зайнятості Міністерства економіки України, виступила з аналізом викликів, які стоять перед Україною на шляху до інтеграції в EURES. Вона зосередила увагу на тому, що інтеграція до EURES вимагає від України комплексного підходу та змін в існуючих системах і процесах. Дарія Андрюніна підкреслила, що одним з ключових аспектів є впровадження регламентів, які дозволять Україні ефективно взаємодіяти з європейськими базами даних про робочу силу. Вона підкреслила важливість технічної сумісності українських систем з європейськими стандартами та класифікаціями, що сприятиме більш ефективному зіставленню вакансій та резюме. Також вона акцентувала на необхідності залучення Міністерства цифрової трансформації для вирішення технічних аспектів інтеграції. Це стосується вдосконалення внутрішніх інформаційних систем, що дозволить забезпечити відповідність даних, необхідних для EURES. Дарія Андрюніна також звернула увагу на необхідність обговорення та затвердження політичних та стратегічних рішень на урядовому рівні, які б підтримали інтеграційний процес. На завершення свого виступу Дарія Андрюніна запропонувала проаналізувати, як країни, що вже входять до Європейського Союзу, запроваджували перехідні періоди при приєднанні до вільного руху працівників. А також підкреслила важливість вивчення досвіду інших країн, зокрема Польщі та Хорватії, які вже пройшли шлях інтеграції до ЄС, і які заходи були прийняті в контексті трудової міграції.
Лілія Грабовська, начальниця Управління професійного навчання та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості, також підкреслила стратегічну необхідність створення Національного координаційного офісу в Україні, який відіграватиме ключову роль у впровадженні внутрішніх процесів і дозволить Україні інтегруватися в європейську мережу зайнятості. Вона також звернула увагу на важливість адаптації національних класифікацій професій до стандартів ЄС, аби полегшити процес взаємного визнання кваліфікацій і спростити доступ українських працівників до європейського ринку праці. Лілія Грабовська наголосила, що вже існують попередні домовленості та звіти, які демонструють прогрес України в цьому напрямку, проте висловила занепокоєння з приводу відсутності повного переліку необхідних змін, запланованих до реалізації до 2024 року. Окрім того, вона підкреслила потребу в активній співпраці між державними органами, освітніми інституціями та іншими зацікавленими сторонами, щоб забезпечити впровадження європейських норм і підготувати Україну до повноцінної участі в EURES.
Лілія Грабовська, реагуючи на запитання про особистий досвід користування платформою EURES, поділилася своїми спостереженнями та враженнями. Вона зазначила, що мала можливість особисто ознайомитися з функціоналом платформи, що дозволило їй глибше зрозуміти її переваги та можливі виклики, які стоять перед Україною під час інтеграції. Грабовська відзначила, що платформа EURES є досить зручною та ефективною для шукачів роботи і роботодавців у Європі, проте підкреслила, що для її повноцінної роботи в Україні потрібно адаптувати деякі технічні аспекти, а також забезпечити відповідність даних і класифікацій.
Ірина Костяникова, директорка Юридичного департаменту Державного центру зайнятості, у своєму виступі розглянула важливість адаптації українського законодавства до європейських стандартів, що є ключовим для інтеграції України у європейську мережу зайнятості. Вона наголосила на необхідності впровадження єдиного дозволу на проживання і роботу, як це практикується в ЄС, зазначаючи, що такі кроки дозволять українцям вільно конкурувати на ринку праці в Європі, а також спростять доступ громадян ЄС до українського ринку праці. Ірина Костяникова також акцентувала увагу на важливості політичної волі та необхідності урядових рішень, які б визначили конкретні органи влади, відповідальні за імплементацію EURES в Україні. Вона підкреслила, що хоча EURES не вимагає визначення специфічних органів для його реалізації, чітке окреслення відповідальності та повноважень урядових структур є критично важливим для успішного впровадження і функціонування системи. Також Ірина Костянікова звернула увагу на важливість розробки чіткої стратегії та дорожньої карти для інтеграції, зокрема на потребу адаптації нормативно-правових баз і систем управління працею до європейських вимог. Вона закликала до залучення експертів і роботодавців для обговорення та вдосконалення процесів адаптації, щоб забезпечити перехід і використання всіх можливостей, які надає участь в EURES.
Ольга Макогон, проектна менеджерка Офісу Реформ при Кабінеті Міністрів України, звернула увагу на ключові аспекти асоціації України з ЄС, особливо у контексті свободи пересування працівників. Вона наголосила, що ця свобода базується на принципах укладення міждержавних договорів про взаємне працевлаштування та соціальний захист. Ольга Макогон підкреслила, що EURES може стати важливим інструментом у забезпеченні цієї свободи, з огляду на регламентації, які визначають можливості, що відкриваються для держав-членів при приєднанні до мережі. Зазначаючи унікальність статусу України як асоційованого члена ЄС, вона акцентувала на необхідності доєднання до цього міждержавного механізму і прийнятті ЄС директив, які полегшать цей процес. Ольга Макогон також обговорила пілотні проекти, зокрема про пул талантів, які вже практикуються у деяких країнах ЄС, таких як Польща. Також вона висловила стурбованість з приводу недостатньої активності українських громадян у зверненні до європейських служб зайнятості, що може бути пов’язано з недовірою до цих інституцій. Ольга Макогон підкреслила, що це вимагає подальшого вивчення та впровадження процедур для поліпшення взаємного визнання кваліфікацій та сприяння роботі міжнародних інституцій у цій сфері.Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, висловився на тему важливості вільного руху осіб, зосереджуючись на українських біженцях за кордоном. Він зазначив, що з 2022 року тривають дослідження, спрямовані на визначення майбутнього біженців після 2025 року. Вишлінський рекомендував змінити статус тимчасового захисту біженців на статус, який дозволить їм вільно працювати, щоб вони могли легко повертатися в Україну і використовувати нові можливості для роботи як вдома, так і за кордоном. Він також говорив про потребу оновлення існуючих обмежень, залучення експертів для реалізації цих змін, і порівняв цей процес з вільним рухом товарів, який було введено після повномасштабного вторгнення. Його виступ підкреслював необхідність ширшого стратегічного підходу до міграційної політики та інтеграції міжнародних інструментів для забезпечення стабільності та вигоди як для біженців, так і для приймаючих країн.
Захід організовано за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
