Електронна черга на кордоні: плани та перспективи

Рух через наземний кордон України з Європейським Союзом постійно зростав до пандемії. Однак рух вантажних авто продовжив зростання навіть після її початку. Невідповідність пропускної здатності пунктів пропуску і наявних транспортних потоків призводять до періодичної появи черг на кордоні, в яких вантажні автомобілі можуть простоювати від 2 до 10 і більше діб.

Така ситуація призводить до:

  • накопичення автомобілів на дорогах, блокування доріг, засмічення території
  • збитків для перевізників та експортерів
  • корупційних ризиків
  • блокування руху в прикордонних населених пунктах
  • погіршення безпеки дорожнього руху
  • порушення прав водіїв, які перебувають у чергах у складних побутових умовах

Електронна черга покликана вирішити ці проблеми. Яких кроків станом на сьогодні вживає влада всіх рівнів, аби запустити електронну чергу на кордоні, обговорювали під час онлайн-дискусії “Електронна черга на кордоні: плани та перспективи”, організованої “Європою без бар’єрів” і за участі представників Міністерства інфраструктури, Державних прикордонної та митної служб, Закарпатської, Львівської та Волинської ОДА, ТПП України, АсМАП.

Хто підтримує ідею електронної черги

Практично всі стейкхолдери процесу, зокрема, Державна прикордонна служба, Державна митна служба, регіональні адміністрації (Закарпатська, Львівська, Волинська ОДА), профільні експерти з громадського сектору. Ідею впорядкування трафіку на кордоні також підтримують Міністерство інфраструктури та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників, які мають окремі застереження.

Де можуть запрацювати пілотні проєкти електронної черги

Можливість запровадження е-черги розглядають для таких пунктів пропуску – Ужгород і Чоп (Тиса) у Закарпатській області, Краківець у Львівській області, та Ягодин у Волинській області. Оскільки електронна черга неможлива без сервісної зони – майданчика перед пунктом пропуску, на якому автомобілі будуть очікувати своєї черги, передусім розглядаються пункти пропуску, де така інфраструктура або вже існує, або порівняно може бути створена.

Найбільш реалістичним сьогодні є старт е-черги на Закарпатті. Цей проєкт орієнтований на вантажні авто. У разі запуску е-черги, в ній можна буде реєструвати номер митної декларації, після чого приїхати до сервісної зони незадовго до призначеного часу заїзду в пункт пропуску.

Сервісну зону планується створити на базі відповідної інфраструктури ДП “Укрінтеравтосервіс”. Для розробки самого механізму бронювання планується використати програмне забезпечення естонської компанії GoSwift, яка оперує електронними чергами в Естонії, Литві, Латвії та Фінляндії.

Проєкт передбачає оплату перевізником послуги бронювання місця в черзі та користування сервісною зоною. Орієнтовна вартість складатиме до 15 євро (зараз за в’їзд та перебування на території сервісної зони перевізники сплачують 300 грн на добу (близько 10 євро)).

Проєкт електронної черги на ПП Краківець у Львівській області був розроблений Львівською ОДА спільно з ІТ-компанією SoftServe у 2019 році. Це проєкт орієнтований на легкові автомобілі, і передбачав альтернативу – реєстрація в електронній черзі на місці мала би бути безкоштовною, а платною мала бути тільки реєстрація заздалегідь, наприклад, якщо водій бажає запланувати час перетину на кілька днів наперед.

Поки що впровадження цього проєкту не починалося через брак нормативного забезпечення, інфраструктури для сервісної зони для легкових авто, та відсутність фінансування.

Проєкт електронної черги на ПП Ягодин у Волинській області відстоюють Міністерство інфраструктури та Волинська ОДА. Розробки в цьому напрямки поки що дуже загальні. На користь вибору цього ПП працює декілька факторів: високий обсяг трафіку (50% усього вантажопотоку через західний кордон), наявність терміналу, що може слугувати сервісною зоною, вимоги польської сторони, яка пов’язує впорядкування руху через ПП “Ягодин” з видачею польською владою українським перевізникам дозволів на перевезення.

Чи включена е-черга у державну політику та нормативне поле

Так. Запровадження електронної черги передбачено

  • підзавданням 3 завдання 4 “Сприяння транскордонному співробітництву” стратегічної цілі 1 “Оптимізація контрольних процедур на кордоні із забезпеченням належного рівня безпеки” Плану заходів з виконання Стратегії з інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року.
  • дорученням Прем’єр-міністра України від 20.05.2020
  • програмою діяльності Кабінету міністрів України

Крім того, у рамках розробки проєкту електронної черги в Закарпатській області було ратифіковано відповідну Угоду між урядом України та урядом Естонії та підписано Меморандум про співпрацю між Укрінтеравтосервісом, Закарпатською ОДА, посольством Естонії, та компанією GoSwift.

Станом на жовтень 2021 року на розгляді Кабінету міністрів України перебуває проєкт Постанови “Питання реалізації пілотного проєкту управління чергами перед міжнародними пунктами пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення “Електронна черга перетину кордону”, поданий спільно Закарпатською ОДА та Міністерством інфраструктури, який врегульовує роботу електронної черги та робить можливим запуск пілотного проєкту.

Підсумок дискусії

Абсолютна більшість учасників підтримали необхідність якнайвидше ухвалити Постанову про електронну чергу, що дозволить у найближчому майбутньому запустити пілотний проєкт. За оптимістичного сценарію пілот електронної черги може запрацювати вже в лютому 2022 року.

Учасники дискусії:

Мустафа Наєм, заступник Міністра інфраструктури

Юрій Лисюк, генерал-майор, начальник Управління прикордонного контролю Департаменту охорони державного кордону Державної прикордонної служби України

Микола Ясевич, Департамент з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Державна митна служба України

Андрій Щеп’як, радник Прем’єр-міністра України

Ігор Чуліпа, заступник голови Волинської ОДА

Степан Рудницький, начальник Управління транспорту та зв’язку Львівської ОДА

Білак Олександр Павлович, начальник Управління єврорегіональної співпраці Закарпатської ОДА

В’ячеслав Топоров, національний координатор проєкту, EU4IBM

Єгор Бєлкін, менеджер проєкту, EU4IBM

Маріус Кутателадзе, технічний директор, GoSwift (Естонія)

Леонід Костюченко, Президент АсМАП

В.Балін, радник Президента АсМАП

В.Німченко, заступник директора Департаменту супроводження Конвенції МДП, АсМАП

Володимир Гриненко, голова Комітету підприємців сфери транспорту при ТПП України

Наталія Артемчук, Комітет з податкових і митних питань, Європейська бізнес-асоціація (ЄБА)

Віктор Гальчинський, ГО Лінія 102

Ольга Квашук, менеджер Європейської програми, МФ Відродження

Ірина Сушко, виконавчий директор ГО “Європа без бар’єрів”

Павло Кравчук, аналітик ГО “Європа без бар’єрів”

Публікацію підготовлено у рамках проєкту “Посилення діалогу з питань управління кордонами між громадськістю та органами влади”, який здійснюється за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.

Більше про проблеми та шляхи рішень для західного кордону України:

“Дорожня карта рішень для шенгенського кордону України”

«Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України»

Фото: mukrayon.gov.ua

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати