Круглий стіл “Політика і практика громадянства в Україні”. Текстовий звіт

У середу, 13 березня, в ІА Укрінформ відбувся круглий стіл “Політика і практика громадянства в Україні”, присвячений обговоренню політик і процедур, пов’язаних з набуттям громадянства України, перебуванням в Україні іноземців, питанням подвійного громадянства тощо.

Програма та перелік учасників обговорення 

Снимок1

Спершу з вітальним словом виступила виконавча директорка ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко, розповівши про концепцію заходу та перелік основних обговорюваних тем.

Ми переживаємо надзвичайно цікаві часи. Ще кілька років тому ми казали про міграційну кризу у Європейському Союзі, і дозволяли собі спостерігати за цим процесом здалеку, зі сторони. Тепер ми маємо безвізовий режим з Європейським Союзом, наша мобільність суттєво зросла, а також ми маємо на даний момент тренд, який лише посилюється, тренд трудової міграції з України. Вочевидь, що потрібно говорити про те, як Україна має сьогодні реагувати на ці виклики (а іноді ми можемо казати і про ризики). Де ми є в цьому процесі, коли ми говоримо загалом про міграційну політику? (…) Сьогодні ми хочемо сконцентруватися не на трудовій міграції українів, хоча і про це будемо говорити, тому що проблематика міграційна є інтегральною, і говорити тільки про одне якесь питання неправильно. Водночас наш фокус і акцент сьогодні буде на тому, якою є політика України щодо іноземців, чи ми справді дбаємо про права іноземців в Україні (…) Сьогодні також у другій частині обов’язково поговоримо про те питання, яке не сходить вже кілька років поспіль з дискусій різного рівня – це проблематика поджвійного громадянства, тому що ми сьогодні чуємо від наших посадовців якісь зрізи, думки, але ми не бачимо якусь послідовну позицію з цього питання, тому цілком можливо, що якраз у нашому експертному колі ми можемо долучатися до формування певних політик, певного запиту, і намагатися цей запит формулювати перед державними органами влади

Дивитися виступ

Також учасників коротко привітала ключова експертка проекту “Громадська синергія” Зоряна Міщук.

Європа без бар’єрів – одна з найбільш активних організацій, яка багато років опікується питаннями безпеки і свободи, це одна з тих сфер, до яких прикута увага в євроінтеграційній сфері. Я думаю, що сьогоднішня дискусія, це мальнька цеглинка до побудови європейської України, яка у різних аспектах своєї державної політики відповідатиме європейським принципам, і мені хотілося б, щоб у дусі цих європейських принципів сьогодбувся відбувся цікавий обмін думками, і ми могли б поглянути на ці проблеми з точки зору різних зацікавлених сторін, і можливо, ті висновки, рекомендації ,які тут запропонували аналітики “Європи без бар’єрів”, будуть посилені, відточені й апробовані в цій дискусії.

Дивитися виступ

Снимок (1)

Катерина Кульчицька, аналітик ГО “Європа без бар’єрів”, представила основні тези, висновки та рекомендації аналітичного звіту “Політика імміграції: аналіз процедур і законодавчі новели в Україні“. Зокрема, вона назвала основні позитивні новели у процедурах легалізації іноземців, а також виявлені під час дослідження недоліки.

Серед позитивних новацій  – скорочення терміну видання посвідок на проживання до 15 робочих днів, запровадження електронної черги для іноземців, сервісу перевірки готовності документів.

З іншого боку, опитування іноземців з досвідом легалізації або набуття громадянства виявило наявність систематичних проблем з такими документами, як довідка про несудимість у країні громадянства, довідка про володіння українською мовою та довідка про вихід з попереднього громадянства.

Процедурні моменти – це черги, це затягнутість процедур, це донесення документів. Про все це, звичайно, говорили наші респонденти-іноземці, і були такі думки, що спеціально затягується ця процедура, назвивали таку проблему як “загальна бюрократична грубість”, траплялися повідомлення про корупційні зловживання. Але були також і позитивні практики, які ми вважаємо за потрібне розвивати. Це така практика, як електронна черга, і на нашу думку, є необхідним запровадження такого сервісу не тільки в Києві, а хоча б іще в містах найбільшого зосередження іноземців -у Харкові, Одесі, ну. і в перспективі ми би виступали за те, щоб в усіх відділеннях ДМС був цей сервіс. З іншого боку, необхідним є зменшення навантаження на співробітників ДМС, які часто є перевантаженими, вони ведуть одразу багато справ іноземців, і якість їх роботи від цього страждає, і також, на нашу думку, є дуже перспективним запровадження послуг для іноземців у ЦНАПах

(…)

Ми бачимо перед собою великий напрямок роботи, який полягає і в таких точкових питаннях процедурного характеру, так і в питаннях ,які передбачають прийняття відповідного законодавства чи виконання вже існуючих нормативних актів, таких як укази Президента чи Стратегія державної міграційної політики. Всі ці заходи мають сприяти створенню прозорої системи набуття громадянства України і оформлення дозвільних документів для іноземців. На жаль, наразі ми не маємо такого дослідження як MIPEX, це Індекс інтеграції мігрантів, який збирається у всіх країнах Європейського Союзу. На жаль, ми зараз не маємо таких результатів, ми не можемо порівняти, як інтегруються, набувають громадянства, мають доступ до різного роду соціальних послуг в Україні, але вже це дослідження показує, що є проблеми і в мовній інтеграції, і в процедурному аспекті.

Дивитися виступ

Ірина Сушко розповіла про появу нового інструмента оцінки міграційних процесів, який було розроблено Міжнародною організацією з міграції і презентовано в Україні 13 березня 2019 року – Індикаторів управління міграцією (дивитися виступ).

Також “Європа без бар’єрів” представила створений у рамках проекту інформаційно-роз’яснювальний ролик про процедури набуття громадянства України.

Kiral

Сергій Кіраль, депутат Верховної Ради України, наголосив, що тематика заходу є важливою з точки зору національної безпеки і оборони, і міграційні процеси необхідно розглядати як частину зовнішньої політики. За його словами, нацистська Німеччина в часи Другої світової використовувала німецьких емігрантів для просування своїх інтересів, і так роблять тоталітарні і авторитарні режими, тому в міграційній політиці потрібно бути дуже обачними.

Також пан Кіраль додав, що законопроект “Про державну мову”, який зараз очікує другого читання, передбачає низку виключень з зобов’язання для нових громадян володіти державною мовою – це особи, які 1) мають значні заслуги перед Україною, 2)становлять державний інтерес і 3)проходять військову службу і нагороджені державною нагородою. На його думку, це підтверджує, що даний закон є ліберальним і відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії.

Крім того, Кіраль розповів про розроблений за його участі закон про спрощення працевлаштування іноземців, який набув чинності у вересні минулого року, і новий зареєстрований законопроект 7529-1, який, зокрема спрямований на вирішення проблеми мінімальної заробітної плати для іноземців (зараз вона становить не менше 10 мінімальних зарплат на місяць), а також проблеми зловживання іноземцями, які реєструють фіктивні компанії, і таким чином отримують посвідку на проживання. Зокрема, за словами Кіраля, це громадяни Туреччини, які намагаються уникнути служби в армії.

Я з цією тематикою стикався на практиці, працюючи у Львівській міській раді, очолюючи управління зовнішніх економічних відносин та інвестицій протягом 6 років, з 2008 по 2014, і фактично, кожного місяця стикався зі скаргами від іноземних інвесторів, працівників чи то на корупцію в органах міграційної служби та центрах зайнятості, чи то на процедури, які дуже часто незрозумілі, неточні, не дуже добре прописані, і дозволяли великий простір для маневрів і свободи трактування службовцями. Це стосується і термінів видачі, і прийняття або неприйняття окремих довідок чи документів. Деякі довідки абсолютно були зайвими. Тому ми спільно з експертним середовищем розробили законопроект, який на сьогодні вже прийнятий, набув чинності у вересні 2018 року, 2058, де суттєво спрощена процедура, зменшена кількість довідок з 8 до 4, по термінах також, визначено було абсолютно чіткий перелік документів. (…) Також ми визначали окремі особливі категорії іноземних громадян, до яких Україна може мати особливий інтерес – це люди з вищою освітою з топ-100 світових університетів, наприклад, для яких була спрощена процедура.

Дивитися виступ

malynovska

Олена Малиновська, експертка з міграції, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, подякувала організаторам за порушення не дуже популярної, але важливої  теми. Серед іншого, вона наголосила на важливості створення переходу від тимчасового проживання до постійного, яка є в багатьох країнах світу, але відсутня в Україні.

Дуже важливо передбачити якусь процедуру переходу тимчасового перебування у постійне. Це ніякий не біном Ньютона, це роблять більшість країн. Якщо людина перебуває в цій країні, працює, чесно заробляє, має соціальні зв’язки, має сім’ю, роботу і так далі, ми повинні створити умови для того, щоб вона поповнила наше населення, тому що ми в таких людях маєм бути зацікавлені. Натомість ми обмежуємо отримання дозволу на працевлаштування певними термінами, ми вимагаємо, щоб іноземні студенти – а це дуже серйозний ресурс, який використовується всіма країнами світу як ресурс поповнення свого населення за рахунок молодих, перспективних, талановитих, освічених, і добре інтегрованих, тому що вони тут вже навчалися, знають мову, отримали професію, і так далі – ми примушуємо їх повертатися на батьківщину і вже там щось робити

Також вона підкреслила, що розглядаючи питання квот на імміграцію, важливо враховувати, що з часу її введення у 2001 році вона жодного разу на була вибрана повністю, що ставить питання, для чого вона взагалі потрібна, що вона регулює.

Крім того, пані Малиновська додала, що важливо розділити питання громадянства та питання захисту прав іноземців, адже однією з основних причин, чому іноземці намагаються всіма шляхами отримати громадянство України, є відсутність у них іншої можливості захистити свої права в Україні, і підтвердила, що є дуже поганою ситуація з мовними тестами і вивченням мови іммігрантами чи біженцями.

Також вона додала, що важливим є і повернення і реінтеграція українських емігрантів, які при цьому стикаються з тими само питаннями майновими, інтеграції, мови, визнання дипломів, що й іноземці

Дивитися виступ

voskobynyk

Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської асоціації компаній з питань міжнародного працевлаштування, процитував дані Інституту демографії НАНУ, згідно з якими, до 2030 року кількість працездатного населення скоротиться майже на 3 мільйони осіб.

Ця цифра і є, скільки нам потрібно буде залучити трудових мігрантів, аби втримати наш економічний розвиток, бо можна інвестувати скільки завгодно грошей в країну, але якщо тут нікому буде працювати, ці гроші просто не будуть використовуватись

За його словами, іншим важливим аспектом є питання мінімальної зарплатні для іноземних працівників, яка зараз має складати близько 40 000 гривень (10 мінімальних зарплат). На його думку, Україна програє боротьбу за висококваліфікованих працівників, і водночас в країні не вистачає працівників робітничих спеціальностей і низькокваліфікованих працівників, які не можуть працевлаштуватися з такими вимогами до платні. Також він висловився на підтримку подвійного громадянства, яке може стати відповіддю на виклики демографічної кризи.

Дивитися виступ

jablynovsky

Дмитро Яблоновський, заступник голови Центру економічної стратегії висловив думку, що для економічного зростання у 5%, про яке говорять політики, не обов’язково потрібно більше робочої сили, проте в українських умовах більш імовірний саме цей шлях.

З економічної теорії ми знаємо, що економіка може зростати або за зростання продуктивності праці або за зростання кількості чинників виробництва. На жаль, навіть порівняно з іншими країнами Східної Європи у нас проблеми зі зростанням продуктивності, бо для цього потрібні інвестиції і зміна технологій. В наших умовах, коли право власності на технології є незахищеними, ми не можемо очікуавати, що буде сильно зростати продуктивність праці, а інвестори не поспішають приходити в Україну, а там, де вони приходять – вони приходять заради того, що тут є дешева робоча сила, а не заради того, щоб інвестувати у високотехнологічне виробництво. Відповідно, ми дійсно будемо потребувати більше робочої сили

Дивитися виступ

shamraiНаталія Шамрай, директор Департаменту надання адміністративних послуг міста Києва, голова Всеукраїнської асоціації ЦНАПів, розповіла, що розпорядження №523 включило до переліку документів, які видаються через ЦНАПи, дозвіл на працевлаштування та посвідку на проживання

Дозвіл на працевлаштування у місті Києві в усіх десяти ЦНАПах видається з вересня місяця. Прошу звернути на це увагу, бо раніще іноземці могли отримати цей дозвіл тільки за однією адресою в Києві, а наразі можуть звернутися до всіх ЦНАПів міста. на жаль, поки що не змогли запровадити видачу посвідки на проживання, зараз проводяться переговори з Державною міграційною службою Києва та Київської області, спожіваюся, що все таки домовленості буде досягнуто, і будемо видавати і цю посвідку (…) Стосовно всієї України – ЦНАПи великих міст готові видавати посвідки на проживання, тому що обладнані спеціалізованим обладнанням

Дивитися виступ

20190313_142819Лариса Заливна, представниця Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, зазначила, що перед тим, як створювати умови для іммігрантів, Україна повинна працювати над залученням на ринок праці внутрішньо переміщених осіб.

Дивитися виступ

kasianОльга Касьян, помічниця депутата Верховної Ради Олега Петренка, розповіла історію грузинського-добровольця Гії Церцвадзе, який кілька разів стикався з затриманнями під час перетину кордону, згодом захворів на рак і помер, так сам омаючи проблеми з доступом до лікування та перетином кордону. За її словами, якщо в 2014 році добровольців-іноземців було близько тисячі, то зараз їх залишилося близько сотні. Вона закликала підтримати листами до голови Верховної Ради законопроект 3433, який би міг спростити отримання громадянства добровольцями.

Дивитися виступ

makeevНікіта Макєєв, колишній доброволець полку “Азов”, розповів про випадки нелегального переходу кордону України з Росією та Білоруссю добровольцями з Росії, які не могли законно залишити країну, і підтвердив наявність проблем з отриманням довідок про несудимість – у тому числі через сфабриковані кримінальні справи.

З приводу того, що можна отримати довідку про несудимість на території консульства – ви, напевно, знаєте, що за Віденськими угодами консульства і посольства країни є її територією, правильно? Відповідно, вхід на цю територію – це одразу арешт. Єдиний раз, коли це вдалося зробити, з добровольцем з “Айдару”, Юлією Толопою, яка зараз продовжує служити у Збройних силах України, вдалося це зробити, тому що ми оточили консульський відділ, там були всі дуже налякані. Всі добровольці, які були тоді в Києві, зібралися, оточили, і то, вони їй цю довідку не дали – тягнуть, тягнуть, і не дають. Відповідно, це питання там закрито.

Також він розповів, що особисто подавав документи на громадянство 4 рази, і кожного разу документи повертали назад з різних причин, причому, за його словами, другий і третій раз називали проблеми, які були присутні і під час першого подання, але тоді про них не говорили.

Дивитися виступ

Сесія 2. Подвійне (множинне) громадянство

BelitsЕкспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер підкреслила, що підходів до питання подвійного громадянства дуже багато і вони варіюються від абсолютно ліберальних до повної заборони. За її словами, загального принципу, за яким поділяються ці підходи, немає, хоча загалом більше схильні дозволяти подвійне громадянство заможніші країни, а бідніші – забороняють. Так само немає єдиного принципу щодо політичного устрою – є приклади різних підходів серед демократичних країн.

Також, за її словами, останнім часом збільшується кількість країн, які лібералізують свої підходи.

Навівши приклад України, де останнім часом так стався зсув у бік прийняття ідеї подвійного громадянства, але за винятком Росії, пані Наталія запропонувала звернутися до досвіду Латвії, законодавство якої чітко зазначає, з якими країнами можливе подвійне громадянство – це, наприклад, країни ЄС, США, Нова Зеландія, Бразилія. Закон також зазначає, що можливе подвійне громадянство з іншою країною, за умови, якщо Латвія ухвалить окрему угоду з такою країною. Вона додала, що Латвія поки уклала таких угод з жодною країною, і Україна має тут можливість запропонувати Латвії укласти таку угоду.

У Латвії причини, з яких пішли на таку лібералізацію, доволі схожі з українськими – відтік громадян, низька народжуваність, втрата робочої сили, низька народжуваність, буквально ті ж самі. І ось як сформульована була головна мета таких законодавчих змін. А сформульована вона таким чином – “зробити таку політику, яка не тільки зберігає, але й цілеспрямовано розвиває взаємини зі співвітчизниками в усьому світ. Треба знайти нові засоби співпраці з діаспорою, і посилити її залучення до розвитку країни”. Наскільки нам це близько і рідно.

Також вона назвала “фальстартом” відкликані президентські законопроекти, які обмежували та забороняли набуття подвійного громадянства, і згадала про те, що нав’язане мешканцям окупованих територій громадянство Росії не повинне враховуватися як добровільно набуте.

Також вона згадала про досвід Литви, де планують у травні провести референдум про зміни до Конституції, які б дозволили подвійне громадянство. Натомість в Естонії, де також піднімали це питання, його було відхилено у парламенті.

Дивитися виступ

ErdogduТурецький журналіст Юнус Ердогду розповів про свої проблеми з отриманням громадянства, він також скаржився на складність процедури і зокрема, отримання довідки про несудимість з країни походження.

Дивитися виступ

MoskaluВіолета Москалу, засновниця Global Ukraine Foundation згадала дослідження, яке встановило, що 10% громадян України є дво- або багатонаціональними.

Треба зрозуміти, що наші громадяни з множинним громадянством не є небезпекою, а навпаки – це величезна сила лобінгу в країнах, наприклад, країнах Західної Європи та інших (…) Станом зараз є вже близько 10 країн Європейського Союзу, де живе велика кількіст українських громадян, які можуть приймати участь у місевих виборах, можуть приймати участь у виборах Європарламенту, і, відповідно, працювати, і захищати інтерес України

Дивитися виступ

PeliukhТарас Пелюх, юрист компанії Юстикон, розповів, грунтуючись на свохїй практиці, про необхідність обмежити діяльність деяких вишів, які начебто сприяють нелегальній міграції, і назвав “пережитком” систему реєстрації місця проживання

Дивитися виступ

 Фоторепортаж

Політика і практика громадянства в Україні


Пов’язані матеріали:

Схема набуття громадянства України (інфографіка)

Політика імміграції: аналіз процедур і законодавчі новели в Україні

Отримання громадянства Чехії (аналітична записка)

Натуралізація в Польщі (аналітична записка)

У 2018 році Україна видала вдвічі більше посвідок на тимчасове проживання іноземцям

Процедури легалізації іноземців переобтяжені бюрократією

Зауваження щодо політики легалізації іноземців в Україні: позиція ДМС


Захід організовано у рамках проекту “Громадська оцінка й адвокація змін до державної політики надання громадянства“, який виконується ГО «Європа без бар’єрів» під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія»

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати