Відкрите небо: коли літати зможе кожен. Звіт

8 лютого в Києві відбувся прес-сніданок “Відкрите небо: коли літати зможе кожен” за участю: Ірини Сушко, “Європа без бар’єрів”, Володимира Омеляна, Міністра інфраструктури, Катерини Кульчицької, “Європа без бар’єрів”, Зоряни Міщук, “Громадська Синергія”.

Публікуємо текстовий та фотозвіт з події.

IMG_8409Відкрила захід Ірина Сушко, виконавчий директор ГО “Європа без бар’єрів”, яка розповіла загальну інформацію про захід.

“Оскільки Угода про САП, її підписання та вступ у дію є у середньостроковій або в довгостроковій перспективі, то сьогодні ми хотіли би поговорити про те, а що ж Україна, відповідні державні органи влади, мають робити вже сьогодні, вже зараз, не очікуючи завершення всіх формальностей щодо Угоди про Спільний авіаційний простір. Також ми хотіли би говорити про те, що станом на сьогодні відбувається із впровадженням передбачених Угодою директив і регуляцій Європейського Союзу, і які є новинки із сфери залучення лоукостів, а також інвестицій у регіональні аеропорти. Ну, і однозначно нас цікавитиме, що відбувається у сфері двосторонніх відносин, переговорів України з країнами-членами Європейського Союзу про відкрите небо. Такий перелік питань порядку денного, який цим звісно не вичерпується”, – сказала вона.

IMG_8446

“Також ми хочемо презентувати вам дослідження, метою якого було розібратися, що чекає на Україну під час і після впровадження Угоди про САП на прикладі Молдови та Грузії, які вже підписали Угоду у 2012 і 2010 році відповідно”, – додала вона та передала слово Зоряні Міщук, ключовому експерту проекту “Громадська Синергія”, за підтримки якого реалізовується проект з дослідження “відкритого неба” в Україні та було організовано даний захід.

IMG_8423«Успіх євроінтеграційних реформ залежить від залученості різних акторів, і прогрес можливий там, де є політична воля, або принаймні відсутній опір з боку основних політичних гравців, є реформатори у виконавчій владі, є розуміння своїх інтересів на місцях, серед органів влади і місцевого бізнесу, і є активні громадські організації, які допомагають знайомити з проблематикою якомога ширше суспільство, демонструвати, в чому його зацікавленість, і таким чином підігрівати суспільний інтерес, а можливо, й тиск на владу у цій сфері», – розповіла вона

Також пані Міщук додала, що Громадська Синергія допомагає здійснювати діалог всіх зацікавлених сторін, і зокрема, забезпечує активну громадську участь у процесі, і зазначила, що на її думку, авіаційна сфера – це та сфера, реформи в якій можуть принести зиск усім або майже всім.

Вона нагадала про особливість функціонування проекту “Громадська Синергія”, спрямованого на співпрацю громадянського суспільства шести країн-членів Східного партнерства.

Ірина Сушко нагадала, що даний захід є фінальним у рамках проекту, перед цим було проведено заходи в Одесі та Львові за участі представників органів місцевої влади, аеропортів, і бізнесу, де йшлося про те, що відбувається на місцевому рівні навіть без підписання угоди про САП, яким чином аеропорти залучають перевізників і інвестиції.

Також вона подякувала Міністерству інфраструктури за плідну співпрацю минулого року, передавши слово Міністру інфраструктури Володимиру Омеляну.

27654993_911910268974932_240413022220021891_n«Для мене велика честь провести разом з вами цей ранок. Я дякую «Європі без бар’єрів», Фонду Відродження, Громадській Синергії, що вони підтримують громадську дискусію. Насправді все, що у нас робиться в Україні з позитивного за останні чотири роки, це тому, що громада тисне, і я впевнений, що це правильний шлях для країни», – почав виступ міністр.

Спершу він говорив про реформи в інфраструктурі.

«Що ми хочемо довести реформами в інфраструктурі – що країна може бути іншою. Що той жахливий стан, у якому ми знаходимося – а фактично зношення основних фондів складає близько 90%, насправді це не велика поразка, це великий шанс, і ми хочемо його використати. Ми бачимо, що відбувається у розвинутих країнах – таж Франція, та ж Німеччина. Вони постійно апгрейдять свою інфраструктуру, свою економіку. Ми маємо шанс використати їх досвід, і перейти з нуля чи мінусової відмітки в розвинену цивілізацію четвертого типу», – сказав він.

Також Омелян пояснив успіхи в авіаційній сфері переходом до більш ринкової системи управління.

«В чому успіх і чому відбувається такий ріст авіаційних перевезень другий рік поспіль на 30%? Дуже просте пояснення: ми забрали чиновників з сфери ручного управління авіаційним сектором, заборонили їм у ручному режимі визначати, кому, як і коли літати, і віддали це на розсуд ринку. Кожна авіакомпанія, яка з 2016 року подається на нові маршрути, отримує цей маршрут. Немає жодної відмови, немає хабарів, немає спекуляцій»

Міністр спрогнозував, що зростання ринку триватиме цього року й наступного, потім відбудеться стабілізація, а далі розвиток вже залежатиме від добробуту громадян, розвитку туризму тощо.

IMG_8449Також він зазначив, що «якби не було блокади», Ryanair вже у вересні 2017 року літав би в Україну.

Говорячи про ситуацію на ринку Західної Європи, міністр зазначив, що ситуація там кардинально змінилася за останні 7 років, і бюджетні перевізники, на які спочатку зверхньо дивилися класичні авіакомпанії, отримали в багатьох країнах Європи більше 50% ринку.

«Якщо раніше авіакомпанії дивилися на них зверхньо – ну, це якась маршрутка, електричка, нам не страшно, то тепер вони прокинулися, і зрозуміли, що їм страшно»

На думку міністра, бюджетні перевезення мають значення як для того, щоб підвищити мобільність громадян України, так і щоб підвищити доступність України для іноземців. Також він наголосив на економічному ефекті:

«Ми вважаємо, що збільшення бюджетного авіаційного сегменту дозволить збільшити кількість пасажирів до 71 мільйона у 2030 році. Станом на сьогодні це заледве 15 мільйонів. Це дасть 800 тисяч нових робочих місць, це матиме позитивний вплив і на ВВП – зростання 65 млрд грн. у 2030 році. А саме – 16 мільярдів гривень доходи аеропортів, 18 мільярдів – будівництво і підтримка аеропортів, 8 мільярдів розвиток торгівлі, 22 мільярди – туристична сфера. За умови, що бюджетні перевезення складатимуть мінімум 50% в системі авіакомпаній, які здійснюють польоти в Україну і з України».

Також він зазначив, що з аеропортами в Україні «біда». За його словами, тільки Львів і Бориспіль мають добрі злітні смуги, у Харкові «непогана ситуація», в Одесі почався ремонт смуги. Також міністр розповів про плани щодо Дніпровського летовища.

Про аеропорти

Є базові речі, в які повинна інвестувати  держава – це злітні смуги. Все інше бізнес зробить сам

Про САП

У 20-х числах лютого буде транспортний діалог Україна-ЄС. Я сподіваюся почути від партнерів дату підписання Угоди про САП

Про мету

Наша мета – з нинішніх 5% українців, які користуються авіаційним транспортом, збільшити хоча б до 25%

IMG_8428

Ірина Сушко

Ірина Сушко звернула увагу присутніх на аналітичний звіт, та його ключовий висновок про те, що незважаючи на затримку у підписанні Угоди про САП, потрібно вже зараз займатися гармонізацією законодавства України та ЄС у сфері цивільної авіації.

Авіаційний вектор Східного Партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Грузії у наближенні до авіаційного законодавства ЄС

«Про це ідеться також у порядку денному Асоціації України та ЄС ,і Постанові Кабміну 2017 року про План заходів з підготовки до запровадження САП», – наголосила вона та розповіла про основні положення дослідження.

Його предметом був досвід Грузії та Молдови, які підписали свої Угоди про САП з ЄС у 2010 та 2012 році.

Ключовий висновок – те, що процес імплементації Угоди є дуже тривалим. Наприклад, попри значний прогрес Молдови, через 4 роки після підписання Угоди їй усе ще потрібно було ухвалити більше 70 нормативних актів.

При цьому, попри незавершеність імплементації, в обох країнах зросла конкуренція та знизилися ціни.

В обох країнах після підписання Угоди зріс пасажиропотік, але не можна повністю стверджувати, що це відбулося завдяки підписанню САП. Наприклад, в Україні він зростає і без Угоди, хоча тут потрібно враховувати ефект низької порівняльної бази після падіння 2014 року.

Підписання Угоди не гарантує приходу лоукостів і не переорієнтовує ринок на Європейський Союз.

Однак в Україні ситуація може і буде відрізнятися, оскільки тут інший масштаб ринку, інша ситуація з наявністю власних перевізників, мережі аеропортів тощо.

“Ми можемо говорити про те, що переваги від долучення до Спільного неба в Україні можуть бути значно помітнішими, ніж вони є на сьогоднішній день і в Грузії, і в Молдові – через потенціал транспортний, і людський, про який говорять результати нашого опитування, ми вважаємо, що він може привабити іноземних перевізників, але при цьому будуть розвиватися і українські”, – сказала Ірина Сушко

IMG_8455Також вона назвала конкретні кроки, яких, на думку громадських експертів, необхідно вжити для пришвидшення гармонізації законодавства України та ЄС: “Ми вважаємо, що варто доопрацювати та подати на прийняття Кабінетом мінстрів України новий План заходів з підготовки до запровадження САП, і в ньому зазначити порядок інкорпорування всіх директив і норм ЄС, які визначені в Додатку І до Угоди про САП, тому що на сьогодні в Плані визначено лише кілька таких завдань”

Також ми виступаємо за укладання двосторонніх Угод з країнами-членами ЄС, додала вона.

27545452_1762944933762378_4112683278387530658_nКатерина Кульчицька

Катерина розповіла про проведене «Європою без бар’єрів» спільно з Фондом Демократичні ініціативи опитування громадської думки щодо користування авіаційний транспортом.

Спершу вона розповіла про відповіді на питання щодо оформлення паспортів, і звернула увагу, що найбільше респондентів, які взагалі не бажають оформлювати закордонний паспорт – у Центрі, всупереч поширеному стереотипу про низьку мобільність на Сході.

Відповідаючи на питання з залу, цим це пояснити, Катерина припустила, що можливо, справа у сформованих патернах поведінки мешканців регіонів, близьких кордону – чи на Заході, чи на Сході, – які частіше мають потребу оформити закордонний паспорт.

Також вона назвала цифри відповідей на питання про частоту подорожей до ЄС, подорожей літаками, мети поїздки, та факторів, що впливають на вибір авіаційного транспорту.

За результатами опитування:

  • на листопад 2017 року 12,6% громадян України мали новий біометричний закордонний паспорт
  • більше половини (56%) опитаних, які не мають біометричного паспорта, поки не збираються оформлювати біометричний закордонний паспорт
  • За останні 2 роки в країнах ЄС були лише 11,8% українців. Найбільша частка з них відвідали ЄС 1 раз (40,6%) або двічі (28,6%).
  • лише приблизно 5% українців літали до ЄС за останні два роки
  • мешканці західних регіонів літають до ЄС найменше (22,2%), що, імовірно, можна пояснити близькістю кордону
  • Найважливішим фактором вибору квитків на літак більшість (42,8%) вважає його низьку вартість, пряме сполучення (20.7%), і комфортність умов польоту (18%)
  • Більшість опитаних (43,6%) не готова платити за квиток на літак до ЄС більше тисячі гривень. 28,7% вважають, що можуть собі дозволити заплатити за подорож таким літаком не більше 500 грн, ще 14,9% – що від 500 до 1000, і 5,4% готові заплатити від 1000 до 2000 гривень. Майже половина (48, 6%) вагаються з відповіддю.

На думку Катерини Кульчицької, високий відсоток «невизначених» пояснюється відсутністю навичок подорожування повітрям.

«Їм важко визначитися тому що, по-перше, у них узагалі немає досвіду подорожування. Вони взагалі не знають, скільки це може коштувати, і поки що не розглядали для себе авіаційний транспорт як альтернативу для подорожування поряд з автобусом, автомобілем, поїздом»

Вона додала, що близько 13% українців готові скористатися авіаційним транспортом у разі появи нових бюджетних авіакомпаній, що може означати мільйони нових клієнтів для ринку.

Бар’єри між Україною та ЄС у вимірі цивільної авіації. Результати опитування та інфографіка

IMG_8427Володимир Омелян повідомив, що ці дані повністю відповідають даним Міністерства інфраструктури. Також він відповів на кілька питань із зали.

Щодо аеропорту Маріуполь

З точки зору безпеки не можна підтримувати відкриття аеропорту в Маріуполі. Росіяни дуже легко можуть знайти підставну особу та збити літак на зльоті. Це коштує нічого, але буде мати катастрофічні наслідки для всіх

Щодо Ryanair

Зараз у нас уже немає такої протидії, яка була у 2016 році. Зараз нас уже гальмує більше бюрократія, ми в процесі узгодження маршрутів. І тут дуже сильно відчувається відсутність САП. Якби САП був підписаний Європейським Союзом, ми би вже сказали, коли й куди будуть літати нові лоукост-компанії. Але я переконаний, що вже цього року Ryanair буде в Україні, буде і в Києві, і в Борисполі, і у Львові.

Щодо створення державної авіакомпанії

Цього немає взагалі, і я дуже хочу, щоб цього не було. На моє переконання, там де державне, там нічиє, там грабунок і занепад. Так уже склалося. Так зникли наші флотилії торгові, так зникли наші авіакомпанії… Якщо держава буде втручатися, це по-перше, буде дискримінація, по-друге, я не певен щодо того, чи є у держави фінансовий ресурс для старту нормального авіакомпанії

Про Антонов

Максимум, що ми повинні думати, це залучення, створення бюджетних авіаперевізників українських приватних, і спробувати створити таку модель для авіакомпанії «Антонов», щоб їхні регіональні літаки було вигілно використовувати для бюджетних авіакомпаній для перевезень всередині України. Але тут питання до компанії «Антонов». Поки що вартість їхнього крісла достатньо висока.

У них є своє бачення сертифікації. Ми підтримуємо ідею європейського сертифіката в Україні. У цьому є плюси і мінуси. Плюс у тому, що сертифікований EASA літак буде сертифікований вже для всього світу. Мінуси – компанія Airbus у Європі, наскільки європейці будуть сертифікувати літаки, які потенційно можуть бути конкурентами, як довго цей процес триватиме, і він недешевий у них. Ці питання підніматимуться під час транспортного діалогу Україна-ЄС

Про аеропорт Ужгород

Ми були майже на фінальному рівні зі словацькою стороною, але зараз це питання має вирішуватися на рівні Брюсселя. Аеропорт має фізичні обмеження – на посадку потрібно заходити зі сторрони Словаччини, там з’явилася якась забудова. При цьому аеропорт Мукачева, який краще розташований, практично зруйнований.

Туди можна здійснювати посадку, але не інтенсивну. Ми можемо брати дозволи одноразові у словацької сторони, але це не вигідно для регулярних рейсів. Поки немає згоди Брюсселя, ми маємо очікувати ,як і у випадку з САП.

Євроколія до Мукачева

Щоб з’єднати Закрпаття сильніше і з Україною, і з ЄС, ми зараз добудовуємо євро колію до Мукачева, щоб пустити прямий потяг Мукачево-Будапешт, і збільшити швидкість на ділянці Мукачево-Київ.


Проект виконується під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». Окремі думки, озвучені у публікаціях та під час заходів, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»


Підписуйтеся на наш канал у Telegram

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати