Як виглядає процедура ухвалення рішення про безвізовий режим?

maxresdefault

Складна і незвична для українців процедура ухвалення рішення в ЄС не раз ставала причиною непорозумінь після початку фінальної стадії надання Україні безвізового режиму.

В українських медіа публікувалися помилкові дані або виникали фальстарти, коли, наприклад, рішення комітетів плутали з рішеннями Європарламенту, називали неправильні дати тощо.

Були спроби (не дуже численні) створити ясну і чітку картинку цього дуже важливого для України процесу. «Європа без бар’єрів» завела безвізовий календар (до речі, він досі діє, подивіться), ми публікували виступ представника МЗС Всеволода Ченцова, присвячений процедурі, в мережі з’явився сайт з непоганою візуалізацією процесу, але всі вони були неповними.

Ми вирішили ще раз зібрати і систематизувати все, що знаємо про стандарту законодавчу процедуру (ordinary legislative procedure) у ЄС, яка визначає порядок ухвалення рішення про безвіз для України (і Грузії), скориставшись для цього відкритими джерелами та поспілкувавшись з представниками євроінституцій.

Після цього описати процедуру ухвалення рішення про безвізовий режим можна так:

Етап 1

Єврокомісія робить законодавчу пропозицію

Етап 2

Європарламент призначає доповідачів у комітетах

Етап 3

Доповідь розглядають у профільному комітеті, схвалюють її та рекомендують парламенту почати триалог – міжінституційні переговори Ради ЄС і Європарламенту під загальним наглядом і регуляцією Єврокомісії.

Цього разу це був комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, який 26 вересня схвалив доповідь і рекомендував почати триалог. Крім того, консультативні висновки надали комітети з питань закордонних справ і правових питань.

Етап 4

Тепер отримати мандат на переговори повинна Рада ЄС. Їй його надає Комітет постійних представників (COREPER, далі – Корепер). Цей комітет існує в двох конфігураціях з різними сферами компетенції  – Корепер І і Корепер ІІ (якраз він і займатиметься українським безвізом).

Як можна дізнатися на сайті consilium.europa.eu (сайт Генерального секретаріату, який відповідає за діяльність Європейської Ради та Ради ЄС), Корепер є підготовчим органом, а не центром прийняття рішень. На практиці це означає, що хоча рішення ухвалюються тільки Радою ЄС, але практично всі вони перед цим проходять погодження у Корепері.

Цей орган складається з постійних представників кожної країни у Євросоюзі і збирається кожного тижня. Наприклад, останні збори Кореперу відбулися цієї середи, 5 жовтня. Щоправда цієї середи у комітеті говорили тільки про Грузію.

Етап 5

Як уже згадувалося, триалог – це міжінституційні переговори Ради ЄС і Європарламенту під загальною регуляцією Єврокомісії, у процесі яких інституції приходять до консенсусного бачення законодавчих новацій. Після цього текст запропонованого консенсусного акту аналізують юристи, і він потрапляє до Європарламенту.

Етап 6

Європарламент голосує і передає проголосований текст на остаточне схвалення Раді ЄС

Етап 7

Рада ЄС (зазвичай говорять, що це має бути Рада на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ, JHA, але насправді може бути будь-яка конфігурація) розглядає та схвалює документ за системою кваліфікованої більшості (для ухвалення потрібні голоси не менше 55% країн, населення яких складає не менше 65% від загального, для блокування – голоси не менше, ніж 4 країн, населення яких складає не менше 35%).

Етап 8

Текст публікується в офіційному віснику ЄС та набуває чинності на 21-й після публікації або в обумовлений у самому законодавчому акті день.

Де можуть виникнути затримки

Поки що все йде своїм ходом, і досить малоімовірно, що проблеми виникнуть з позицією Європарламенті, але певні небезпеки існують якраз на рівні Ради ЄС / Корепер.

Наприклад, за даними медіа, до останнього часу Німеччина з низки причин гальмувала розгляд у Корепер питання Грузії.

«Ми очікуємо певних питань від цієї інституції (Рада ЄС), тому що вона приймає рішення дещо за іншим алгоритмом, дещо інші питання їх турбуватимуть, і я би не дуже розслаблялася на місці представників українського уряду, бо тут ітиметься про те, що ми муситимемо переконати певні країни-члени ЄС в тих питаннях, які є найбільш чутливими – для когось це безпекові ризики, для когось – міграційні», – пояснює виконавчий директор «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко.

Іншим важливим аспектом для Грузії та України є питання запровадження нового «механізму призупинення» (suspension mechanism), який покликаний спростити ЄС призупинення або скасування безвізового режиму з будь-якою третьою країною у разі появи з її боку тих чи інших загроз.

5 жовтня у Раді ЄС офіційно повідомили, що набуття чинності безвізовим режимом для Грузії відбудеться не раніше набуття чинності цим механізмом. Можна впевнено припустити, що те само стосується України.

Процеси проходження через різні інституції рішень про «безвіз» для України, Грузії та щодо «механізму призупинення» відбуваються приблизно паралельно. Як і у випадку «безвізів», «механізм призупинення» вже пройшов профільний комітет у Європарламенті і чекає на розгляд на пленарній сесії.

При цьому позицію Ради ЄС щодо цього механізму було погоджено ще 20 травня, тобто в деяких аспектах це питання навіть випереджає «безвізи». Відповідне рішення для Грузії було ухвалене тільки 5 жовтня, Україна на нього ще лише чекає. Водночас, як свідчать повідомлення медіа, переговорний процес (триалог) щодо механізму відбувається доволі повільно.

5 жовтня голова МЗС Павло Клімкін спрогнозував, що остаточне рішення щодо механізму призупинення в ЄС ухвалять до кінця цього місяця.

****

Щодо українського питання, то воно вже дійшло до стадії переговорів з боку Європарламенту, а отже, зараз українцям, яким цікаво, що там з безвізовим режимом, треба стежити за засіданнями Корепер ІІ.

За розкладом і порядком денним Корепер можна стежити тут. Також варто моніторити Твіттер брюссельського кореспондента Радіо Свобода Рікарда Йозвяка, який є одним з найпопулярніших джерел для українських медіа у тому, що стосується рішень Брюсселя.

01030 Київ, Україна
Вул.. Володимирська 42, оф.21
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати