Європейський кордон: виклики і можливості для України (виклад дискусії)

У Києві 25 жовтня 2019 року «Європа без бар’єрів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провела круглий стіл «Європейський кордон: можливості і виклики для України», присвячений проблематиці функціонування кордону між Україною та ЄС та його впливу на життя прикордонних громад.

У заході взяли участь представники Консультативної місії ЄС (EUAM), Представництва Європейського Союзу в Україні, Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, Міністерства фінансів, Міжнародного центру з розвитку міграційної політики (ICMPD), Міжнародної організації з міграції, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерства внутрішніх справ, Польсько-української господарчої палати, Торгово-промислової палати України, посольства Естонії, Словаччини, Угорщини, Грузії та Молдови, експерти і науковці.

Публікуємо скорочений зміст обговорення.

Розмову почала модераторка зустрічі, виконавча директорка «Європи без бар’єрів», членкиня міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами Ірина Сушко, привітавши присутніх та накресливши магістральну лінію дискусії.

“Коли ми говоримо про кордон в нашому експертному середовищі, ми завжди маємо певний стандарт, до якого хочемо прагнути, і цей стандарт є стандарт європейський. Ми хочемо, щоб наш кордон був зразковою моделлю кордону. На цю ціль працює і Міжвідомча робоча група з інтегрованого управління кордонами, тому що питання роботи на кордоні – інтегральне, комплексне питання, яке потребує залучення багатьох відомств”

Також з вітальним словом виступив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, нагадавши, що проблеми свободи пересування не вичерпуються візами і розповівши про роль кордону у взаєминах України з ЄС.

“Польсько-український кордон є знаковим, для України – це найдовший кордон з країною Європейського Союзу, а для Польщі – це найдовший кордон з країною, що не належить до ЄС. Тому багато процесів, які відбуваються на кордоні, вздовж українсько-польського кордону, є знаковими,  такими, що ретельно вивчаються не тільки в Києві і Варшаві, але й у Брюсселі, і багато таких процесів є суттєвими загалом для європейської політики”

Після цього слово взяв Голова Консультативної місії ЄС (КМЄС) Антті Хартікайнен, який привітав ухвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами в Україні, підкреслив її переваги, і наголосив на необхідності її ефективної імплементації, закликавши продовжити ефективну роботу Міжвідомчої робочої групи, щоб вона чинила тиск на агенції-суб’єкти  ІУК заради ефективного впровадження Стратегії.

Також Хартікайнен підкреслив потребу в  належній роботі митного контролю, оскільки український уряд втрачає мільярди через його неналежне функціонування.

“Зараз ми більше фокусуємося на цій митній проблемі. Вона також дуже добре відображена у новій Стратегії ІУК. І я можу сказати, що нова українська Стратегія ІУК ґрунтується на найостанніших регуляціях ЄС і його найкращих практиках. На мою думку, українська Стратегія ІУК навіть більш просунута ніж ті, що ми маємо у країнах-членах ЄС.

Ще одна річ, на якій я б хотів наголосити – коли ми говоримо про управління кордонами, прикордонний або митний контроль, то для того, аби мати належну міжнародну співпрацю, вам потрібен надійний партнер, якому ви довіряєте, і партнери в інших країнах повинні могти довіряти вам. Коли ви очікуєте, що хтось надасть вам якусь цінну інформацію, ви також маєте надавати їм цінну інформацію. Співпраця – вулиця з двостороннім рухом”.

Ірина Сушко подякувала п. Хартікайнену за згадку про цінність довіри у відносинах між партнерами і згадала, що ця цінність була ключовою в обговоренні особливостей побудови Шенгенського простору.

Наступною виступила відповідальна за сектор міграції та кордонів у Представництві ЄС в Україні пані Барбара Ротовнік.

Пані Ротовнік подякувала «Європі без бар’єрів» і Міжнародному фонду «Відродження» за організацію дискусії. Вона наголосила на важливості того факту, що нещодавно було проведено зустріч Міжвідомчої робочої групи з питань Інтегрованого управління кордонами.

“Ця зустріч є сигналом про політичну відданість України принципам ІУК та імплементації Стратегії. Крім того, ми маємо запевнити в належній та відданій підтримці імплементації Стратегії та її моніторингу на технічному рівні”

Пані Ротовнік нагадала, що чотири експерти ЄС високого рівня брали участь у розробці Стратегії, і запевнила в подальшій підтримці двох експертів, які долучаться до фінальної сталії розробки Плану дій.

Також пані Ротовнік звернула особливу увагу на важливість питання криміналізації контрабанди (переміщення товарів без митного оформлення).

“Я хотіла б згадати також про криміналізацію контрабанди. Україна має враховувати рівень збитків державним фінансовим інтересам. Наприклад, якщо хтось провезе контрабандою вантажівку з взуттям вартістю 300 000 євро, цей хтось уникне сплати податків на суму від 60 до 80 тисяч євро. Припустімо, що вантажівку взуття провозять у країну щодня. загальні втрати складуть 21 мільйон євро на рік. Некриміналізована контрабанда підриває також заходи зі спрощення торгівлі, адже не тільки завдає збитків державному бюджету, а й надає контрабандисту перевагу в конкуренції з чесними торгівцями”

Крім того, вона анонсувала проект підтримки Інтегрованого управління кордонами в Україні від ЄС обсягом 50 мільйонів євро. Над запуском технічної допомоги у рамках цього проекту вже працює Представництво ЄС у співпраці з Міжнародним центром розвитку міграційної політики.

Директор Департаменту організації роботи, планування та контролю Державної прикордонної служби України Андрій Віхтюк під час виступу подякував європейським партнерам за спільну роботу на Стратегією інтегрованого управління кордонами. Він розповів про пріоритети державної політики у сфері управління кордонами, які включають як захищеність кордону, так і доступність його перетину для законослухняних громадян. Також він нагадав, що, хоча тема ІУК стала популярнішою в медіа після ухвалення Стратегії, робота над цією концепцією та її впровадженням почалися ще в 2010 році.

“Сьогодні сформована не просто нова Стратегія – це нова візія інтегрованого управління кордонами. Фактично, Україна, як сказав пан Хартікайнен, зробила те, що багато країн Європейського Союзу ще тільки розробляють”

Також він перелічив  основні принципи інтегрованого управління кордонами, засновані на європейських, і адаптовані до українських реалій:

  • Реалізація контрольних процедур на кордоні
  • Оперативне реагування на правопорушення
  • Контроль за морським кордоном
  • Вибірковий контроль на основі аналізу ризиків
  • Запровадження механізмів міжнародного співробітництва
  • Забезпечення ефективної протидії транскордонній злочинності
  • Виявлення незаконних мігрантів і їх повернення
  • Запровадження системи оцінки, яка визначає реальний стан виконання завдань з інтегрованого управління кордонами

“Стратегія – це не тільки інструмент безпеки, це в першу чергу, робота, націлена на вільне пересування громадян”

Аналітик «Європи без бар’єрів» Руслан Мініч презентував результати дослідження прикордоння, проведеного у рамках проекту

Ми поїхали в Мостиський і Сокальський райони, де розташовані два пункти пропуску – це Шегині, один з найстаріших, і найбільш завантажених пунктів пропуску, і Угринів – найновіший пункт пропуску, де застосовується спільний контроль. Крім громад, що розташовані на самому кордоні, ми говорили також з громадами, які розташовані трохи далі – це Сокаль і Мостиська як районні центри, Львів як обласний центр, який також відчуває вплив кордону. Ми говорили з представниками органів,як працюють з кордоном – це прикордонники і митники, з представниками місцевих органів влади, бізнесменами, священиками, вчителями.

Детальніше про дослідження:

Він розповів також про попередні результати дослідження на основі великих даних, у яких дані мобільного оператора про перетину кордону на шести пунктах пропуску порівняли з офіційними даними Державної прикордонної служби.

“Наше перше питання було – хто перетинає кордон. Більшість – це українці, іноземців набагато менше. Тобто кордон дуже важливий саме для української сторони. Далі ми поставили питання – а хто ці українці. І виявилося, що дві третини – це або місцеві мешканці, які живуть біля кордону, або мешканці Львівської області”

Він звернув увагу на те, що значна частина перетинів кордону – це дрібна транскордонна торгівля, яку оцінюють як єдиний спосіб вижити безпосередньо у прикордонних районах і як негативну діяльність – у містах, більш віддалених від кордону. За його словами, альтернативою такій зайнятості в прикордонних регіонах можуть бути передусім туристичні проекти та інші місцеві ініціативи.

Також Мініч наголосив на необхідності відкриття піших переходів на українсько-польському кордоні, де зараз працює лише один такий перехід, і реконструкції дорожньої інфраструктури для розвитку місцевих громад, а також укладення угод про спільний контроль з країнами-сусідами.

Заступник директора департаменту – начальник управління організації прикордонного контролю Департаменту охорони державного кордону Державної прикордонної служби України Юрій Лисюк прокоментував питання про  укладення угоди про спільний контроль, наголосивши, що чинна Угода з Польщею функціонує, однак Україна не може укласти угоди зі Словаччиною та Угорщиною через суперечність українського та шенгенського законодавства.

Наступним виступив віце-президент Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш. Він розповів про те, що Польща замінює Росію як основний напрямок українського експорту, і звернув увагу на процедурні та інфраструктурні аспекти руху товарів через кордон.

“Стосовно інфраструктури, я завжди на таких зустрічах говорю про кредитну лінію. Хочу сказати, що є дещо тривожні процеси. Минулого разу були достатньо важкі процедури отримання тих грошей з польської сторони, на сьогоднішній день ми маємо інші проблеми… Дуже великою проблемою стало питання сплати польськими компаніями податку на додану вартість”

Пан Дубіш запропонував створити спільну комісію, яка б могла оперативно реагувати на питання, що стосуються «польського кредиту», оскільки зараз, на його думку, реалізація проектів з реконструкції доріг і пунктів пропуску зупинилася на проектній стадії.

Також він розповів про товарні потоки «Північ-Південь». За його словами, оскільки порт Гданська останнім часом випередив Гамбург, українсько-польський кордон може відчувати підвищене навантаження від руху товарів між Балтійським морем і Туреччиною.

Заступник директора департаменту – начальник управління організації прикордонного контролю Департаменту охорони державного кордону Державної прикордонної служби України Юрій Лисюк розповів про реалізацію принципів ІУК в Україні та реформи, проведені Прикордонною службою в рамках Плану дій з візової лібералізації.

Активно розвивається мережа Спільних контактних пунктів. На сьогодні ми маємо два на кордоні з Польщею та по одному на кордоні з Угорщиною та Румунією. Найближчим часом плануємо роххпочати роботу тристороннього українсько-румунсько-молдовського контактного пункту Ґалац. Тривають перемовини щодо створення спільного контактного пункту зі Словаччиною.

За його словами, робота таких пунктів дозволяє прикордонникам оперативно реагувати на зміни обстановки та ефективно планувати спільні дії з іноземними колегами.

Також він розповів про спільний контроль. На сьогодні такий тип контролю здійснюється в десяти пунктах пропуску – шести на кордоні Молдовою і чотирьох – з Польщею. Спільний контроль скорочує час перетину кордону на 15-20% і дозволяє економити кошти на будівництві інфраструктури.

На сьогодні існує дві основні схеми здійснення спільного контролю. Перша це розташування інфраструктури для розміщення всіх контрольних служб на території однієї зі сторін – наприклад, на кордоні з Польщею вся інфраструктура в таких пунктах  знаходиться на польській стороні. Друга – це здійснення спільного контролю на території країни в’їзду, коли, наприклад, громадяни виїжджають з України, оформлення здійснюється на території Молдови і один пункт пропуску – на території Польщі, а на в’їзд в Україну – оформлення здійснюється на території України (тільки у випадку Молдови). Окремим випадком є пункт Устиліг-Зосін, де на виїзд ми проводимо контроль на польській стороні, а на в’їзд – українські прикордонники в себе, а польські – в себе.

Він також додав, що найбільшого прогресу у питанні спільного контролю досягнуто з Молдовою.

Крім того, Юрій Лисюк розповів про експеримент з поєднанням баз даних прикордонників і митників (більше про експеримент), оформлення пасажирів поїзда Київ-Перемишль під час руху.  Також він додав, що більшість пунктів пропуску на західному кордоні були побудовані ще за часів СРСР, і їхній добовий пропуск зараз удвічі перевищує їхню пропускну спроможність. Серед інших проблем він назвав поганий стан доріг і сервісних зон. За його словами, з питанням наявності сервісних зон пов’язане і питання запровадження електронної черги.

Представник Департаменту міжнародного співробітництваДержавної фіскальної служби Микола Татарчук нагадав, що ДФС виконуватиме функції митниці до моменту передачі таких функцій Держмитслужбі, що очікується найближчим часом. Також він висловив позицію ДФС щодо необхідності розвитку інфраструктури пунктів пропуску, поширення набутого позитивного досвіду здійснення спільного контролю та необхідності розгляду питання криміналізації акцизної контрабанди.

Питання розвитку інфраструктури пунктів пропуску стоїть гостро на порядку денному в нашому відомстві, особливо в частині їх обладнання сучасними технічними засобами митного контролю, зокрема, системами сканування та ваговими комплексами. Також необхідно продовжити роботу з партнерами з ЄС щодо напрацювання дієвих механізмів поширення позитивного досвіду здійснення спільного контролю. На думку нашого відомства, криміналізація всієї контрабанди не сприятиме покращенню торгівлі, оскільки на сьогоднішній день покарання за порушення митних правил при перетині митного кордону товарами загального призначення є достатньо жорстким. Що стосується акцизної групи товарів, особливо тютюнових виробів, з контрабандою яких ми безперервно боремося на західному кордоні, криміналізація саме такої групи товарів повинна дати результати

Крім того, пан Татарчук висловився на підтримку надання митникам права здійснювати слідчу та оперативно-розшукову діяльність – це б дозволило ефективніше боротися зі спробами перевезення через кордон заборонених речовин.

Представниця Департаменту боргової політики Міністерства фінансів Олена Тепла розповіла про особливості кредиту від Польщі на умовах пов’язаної допомоги, призначеного для розбудови прикордонної інфраструктури, який поділяється на три частини – кошти на реконструкцію доріг, на реконструкцію пунктів пропуску та реконструкцію будівель інфраструктури Державної прикордонної служби.

На сьогодні укладено 11 контрактів з польськими підприємствами на суму 83 мільйони євро. У дорожньому напрямку укладено контрактів на 59 мільйонів євро. Загалом на цей напрямок було передбачено близько 68 мільйонів євро, тому ще близько 9 мільйонів євро залишається невикористаними… Укладені ще в 2017 році дорожні контракти після довгого погодження з Міністерством фінансів Польщі набули чинності в травні 2019 року, і зараз вже використано 5,8 мільйона євро для сплати 10% авансового платежу польським підприємствам.

Вона також поінформувала, що в дорожній частині зараз вже тривають проектні роботи, під час яких виникають різні питання: щодо виконання додаткових робіт, щодо сплати податків, щодо ввезення обладнання на територію України. Проте Укравтодор щомісяця проводить зустрічі з польськими підприємствами, і ці питання вирішуються.

За напрямком облаштування пунктів пропуску, на який припадає 25 мільйонів євро, ДФС уклала контракти з польськими підрядниками, які набрали чинності в кінці червня цього року, і зараз тривають проектні роботи. За третім напрямком, який передбачає 7 мільйонів євро для реконструкції відділів ДПСУ, було вже втретє оголошено публічні закупівлі. За її словами, проблемою закупівель була відсутність інтересу з боку польських підприємств, можливо, через необізнаність. Проте вже станом на жовтень відбулося дві закупівлі за цим напрямком, а ще шість закупівель тривають.

Радниця віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості тяглості державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами для якісних змін у політиці.

Сьогодні ми не говоримо про окремі види, ми говоримо, що має бути вибудувана ціла система, де громадянам, бізнесу, буде зручно користуватися можливостями, які ми отримуємо і в рамках Угоди про Асоціацію, і в рамках безвізу. Тільки зараз після того, як ми давно ухвалили Концепцію інтегрованого управління кордонами, виконали не одну концепцію при попередніх урядах, лише сьогодні я відчуваю риторику, яка говорить, що ми усі – не лише органи, які займаються питаннями інфраструктури, ми усі рухаємося в одному напрямку. Ціль – це спрощення умов для бізнесу і громадян.

Також Ольга Стефанішина підкреслила важливість вирішення проблеми з дозволами для українськими автоперевізників на польському кордоні, яке є порушенням духу Угоди про асоціацію.

Представник Міжнародної організації з міграції (МОМ) Роман Горбовий озвучив пропозицію долучити МОМ до роботи Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами, оскільки МОМ протягом більш ніж двадцяти років тісно співпрацює з українськими органами влади, задіяними в ІУК, та здійснює технічне співробітництво, зосереджене на інституційному розвитку, удосконаленні політики у сфері міграції та вдосконалення законодавчої бази, що регулює міграцію й управління кордонами.

Ханнес Плінте, CEO компанії GoSwift, яка займалася впровадженням електронної черги в Естонії та працює над пілотним проектом на українському Закарпатті, розповів про досвід роботи такої новації на кордоні в Естонії, Литві та Фінляндії.

Перед Естонією проблема черг на кордоні з Росією постала після приєднання до Європейського Союзу у 2004 році. За словами пана Плінте, електронна черга, яка запрацювала з 2011 року, приносить низку суттєвих переваг:

  • Це сприяє безпеці, оскільки служби, які керують кордоном, заздалегідь мають інформацію про те, хто перетинатиме кордон
  • Також це сприяє безпеці дорожнього руху, оскільки водії перетинають кордон швидше і менше втомлюються
  • Це оптимізує роботу прикордонних служб
  • Створює додаткові робочі місця

Також він розповів про різні моделі створення та функціонування е-черги. Наприклад, у Литві та Фінляндії електронна черга створювалася за участі держави, а в Естонії – без фінансування держави, виключно за рахунок приватного бізнесу.

Також у Литві електронна черга працює не постійно, а тільки коли в ній є потреба, зазвичай це період з п’ятниці по неділю.

Борут Ержен, голова програми з управління кордонами та безпеки  Міжнародного центру з розвитку міграційної політики, подякував за організацію дискусію та прокоментував тему розмови. Він зазначив, що дуже важливим є не лише створити якісну стратегію, але й забезпечити її ефективну імплементацію. Також, на його думку, дуже важливим є забезпечити моніторинг і оцінку виконання стратегії.

Це дуже важлива частина імплементації ІУК – моніторинг і оцінка. Стратегія має бути живим документом, відкритим до змін та вдосконалення.

Фотозвіт з обговорення


European Border: Opportunities and Challenges for Ukraine

подію організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Побудова безпечних і людяних кордонів через громадську оцінку українсько-польського кордону». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати